Підписатися на RSS

МЕДІАТЕКА ЯК СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ БІБЛІОТЕКИ

/Files/images/библиотека.gif

Сьогодні бібліотеки намагаються відповідати сучасним інформаційним потребам користувачів у отриманні освіти, професійному самовдосконаленні та культурному збагаченні і саме тому створюють структурні підрозділи, які за своїм обладнанням, ресурсним фондом, змістом роботи і сервісом мають відповідати цим вимогам. Одним із різновидів таких підрозділів є медіатеки.

Останнім часом бібліотечними фахівцями (і не тільки) став застосовуватися термін “медіатека”. Пов’язано це, перш за все, із збагаченням видової структури фондів книгозбірень електронними носіями інформації – мультимедіа (Європейська Комісія у 1988 р. визначила, що мультимедіа – це колекції зображень, текстів і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімацією та іншими аудіовізуальними ефектами, враховуючи інтерактивний інтерфейс та інші механізми управління)*, появою нових функцій на тлі впровадження в бібліотечні технологічні процеси комп’ютерних форм обслуговування користувачів та розвитку на цій базі сучасного репертуару послуг. Отже, бібліотеки намагаються не відставати від вимог часу, адже використання цифрових технологій для певних категорій сучасної молоді вже стало соціальною звичкою. Не є секретом те, що серед юнацтва існує масове захоплення слуховими і візуальними медіа, відвідуванням комп’ютерних клубів, Інтернет-кафе, де кожний з них занурюється у свою віртуальну країну. Зазначимо також, що спеціалісти виокремлюють наступні мотиваційні напрями користування Інтернетом: пізнавальний, комунікативний, продуктивний, комерційний та розвиваючий. (Библиотековедение.– 2004.– № 5.– С. 56)

Термін “медіа” (лат. “media”) в широкому розумінні фахівці трактують як комунікативні засоби і ресурси, що використовуються для передачі інформації, накопичення знань. До них відносять телебачення, радіо, кіно, електронні носії інформації, про які ми згадували раніше, мову, друковані джерела, а також зображення.

У сучасному інформаційно-комунікаційному середовищі зустрічається досить велика кількість версій трактування медіатек. Існує думка, що медіатека – це загальна назва зібрання цифрових носіїв інформації (CD/DVD, дискет) або наявність комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет з її мегаресурсами і вільним доступом до них користувачів. Дехто з фахівців розглядає медіатеку як окремий інтегруючий структурний підрозділ бібліотеки, що дає можливість користуватися виключно мультимедіа, електронними ЗМІ, Інтернетом та сервісом комп’ютерних послуг.

У чому полягають переваги медіатеки для користувачів за умови її відповідного сучасного інформаційного оснащення? Цей відділ може, надаючи послугу, скористатися безмежними документальними ресурсами (тільки інформаційні ресурси мережі Інтернет сьогодні складають понад 10 мільярдів документів (веб-сторінок), до яких практично можливий вільний доступ користувача, а з використанням засобів телебачення, радіо, інших мас-медіа, цей ресурс додатково збільшується. Також перевагою є якісно нове забезпечення умов роботи для кожного відвідувача. У медіатеці відвідувач залучається до нової для нього самостійної діяльності з отримання різних видів інформації: (вербальної, образної, текстової, слухової, графічної) за короткі проміжки часу. Юнак або дівчина мають змогу скористатися різними інформаційними засобами для створення самостійних творчих продуктів у процесі навчальної або професійної діяльності, організувати корпоративну або власну веб-сторінку з будь-якої теми, поспілкуватися з друзями з різних куточків світу, взяти участь у багатьох конференціях, форумах, диспутах одночасно. Збільшується самостійність користувача у виборі джерел, організації власної навчальної діяльності (він може здійснювати самоконтроль, отримувати детальні пояснення з окремих питань), а також дозвілля.

За умов сучасного технічного оснащення медіатека дозволяє і передбачає формування та створення електронних версій підручників, журналів, художньої літератури, використання певних спеціальних технологій роботи в Інтернеті, фрагментів текстів, зображень, окремих звуків, схем, які можуть суттєво доповнювати те чи інше джерело або стати частиною віртуального інформаційного ресурсу всієї бібліотеки.

1. Навчальні програми, тренажери.

ОЕР цієї категорії – це цілісний завершений програмний продукт, призначений для вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни, її розділів, тем, відпрацьовування і вироблення певних навичок. Як правило, такі ОЕР включають: навчальні матеріали, методичні рекомендації з їх використання, системи контролю вивчення, тести, тренажери тощо. Їх доцільно встановлювати на сервер медіатеки для забезпечення колективного або індивідуального доступу до них.

2. Предметні електронні бази даних.

Оскільки в Україні ринок мультимедійних освітніх джерел тільки починає формуватися, доцільно в рамках медіатеки створювати також свої комплексні або предметні електронні бази даних (ПЕБД). Це може бути універсальний набір окремих навчальних, методичних, ілюстративних, звукових матеріалів, що належать до відповідних освітніх програм (галузей знань) або знадобляться для поглибленого вивчення шкільних, вузівських навчальних предметів тощо. Систематизація їх за темами, типовими і видовими ознаками дозволить у подальшому максимально полегшити бібліотекарю пошук необхідних джерел і покращити сервісне обслуговування користувачів.

3. Довідники, енциклопедії, програми, бібліотечки з аудіо- або відеовідтворенням.

Електронні довідники та енциклопедії, навчальні програми, тексти художніх творів у візуальному або звуковому вигляді можуть бути представлені як самостійними програмними продуктами на окремих CD/DVD, так і вигляді Інтернет-ресурси, про які йтиметься нижче.

4. Інтернет-ресурси.

Використання ресурсів Інтернету передбачає два режими: off-line і on-line. Режим off-line не потребує постійного безпосереднього контакту з віддаленим джерелом інформації у реальному часі. Достатньо “скачати” цей ресурс і працювати з ним автономно. Використання подібних ресурсів дозволяє долучатися зацікавленим категоріям юнацтва до електронних збірок рефератів, дипломних проектів, посібників тощо. Робота в режимі on-line передбачає постійний зв’язок, під час якого відбувається обмін інформацією.

Кiлькiсть переглядiв: 938